Типова сповідь топ-менеджера: «Все погано. Компанія дезінтегрована. Хто ближче до власника, того і слухають, фінанси хитаються. А у нас стільки можливостей: і продукт нічого, і ринок дозволяє». На питання: «Який Ви бачите вихід із ситуації?», відповідь: «Вихід власника з управління. Він у всьому винен. Нехай він піде і все налагодиться».

Якби ж все було так просто…

Так ось, мої дорогі Власники-творці, якщо Ви не хочете, щоб Ваш бізнес став сиротою, коли він ще не зміцнів, з усіма можливими наслідками, забудьте про вихід.

Компанію точно не можна залишати в таких випадках:

1) Вона знаходиться на першому або другому рівні зрілості свого розвитку (організоване ручне управління з рідкісними елементами системності);

2) Потужної ідеї бізнесу, як джерела для довгострокового зростання і розвитку компанії, немає. “Наймані” менеджери зрідка можуть і хочуть її створювати.

Більше того, зі свого досвіду скажу, компанію в принципі не повинен залишати засновник. Коли він йде, рвуться унікальні зв’язки в системі. Ті, хто практикують системний підхід, мене точно зрозуміють.

Але засновник може і повинен, з певною регулярністю, переглядати свою роль в компанії і модель володіння нею. Сьогодні — підприємець, завтра — виконавчий директор, потім — стратегічний архітектор, потім — візіонер. Мажоритарій, міноритарій, інвестор. Послідовність не обов’язково лінійна. Адже є ще своя, персональна Візія, свої можливості та обмеження, їм точно зраджувати не можна.

Підписуйтесь на Strategic Insights, telegram-канал зі щоденним оглядом глобальних трендів і бізнес-інсайтів.

АВТОР: Оксана Щегельська керуюча партнерка Strategic